Надмірна вага є однією з причин розвитку раку

29 березня | 16:30
Надмірна вага є однією з причин розвитку раку

За даними ВООЗ, 2018 р. від раку померло 9,6 млн людей. Дослідники стверджують, що 30–50% випадків захворювання можна було уникнути, просто змінивши спосіб життя: дотримуватися здорової дієти та бути фізично активними.

Однією з головних причин злоякісних новоутворень є надлишкова маса тіла. У розвинених країнах рак, пов’язаний з ожирінням, поступається онкозахворюванням, зумовленим інфекціями (гепатит В, папіломавірус).

Було підраховано, що близько 20% усіх видів раку спричинено надлишковою вагою, а найбільше дослідження про жінок Million Women Study показало, що майже половина випадків раку може бути пов’язана з ожирінням у постменопаузі.

Звіти Міжнародної агенції з дослідження раку (IARC) та Всесвітнього фонду досліджень раку (WCRF) виявили докази щодо асоціації ожиріння з такими поширеними типами онкозахворювань: рак ендометрія, аденокарцинома стравоходу, колоректальний рак, рак молочної залози, простати й нирок. Із менш поширених типів раку з ожирінням асоціюються злоякісна меланома, рак щитовидної залози, лейкемія, неходжкінська лімфома і множинна мієлома. У недавньому дослідженні стосовно перспективної когорти з онкопрофілактики визначено, що надмірна вага та ожиріння становлять 14% усіх смертей від раку у чоловіків і 20% — у жінок. Значна позитивна асоціація виявлена ​​між ожирінням і підвищеними показниками смертності для раку стравоходу, товстої і прямої кишки, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, нирок, шлунку, простати, грудей, матки, шийки матки та яєчників.

Останні досягнення в галузі молекулярної та клітинної біології, що допомагають зрозуміти багатостадійний канцерогенез, дали змогу виділити чотири основні системи як потенційні продуценти раку за ожиріння: інсулін, інсуліноподібний фактор росту-1, статеві стероїди і адипокіни.

Підвищення ризику постменопаузального раку молочної залози та ендометрія у жінок пов’язують зі збільшенням рівня ендогенного естрогену, що зумовлено надлишковим жировим навантаженням у жінок у постменопаузі.

Серед інших механізмів раку відзначимо гіперінсулінемію, що може збільшити ризик раку товстої кишки. Різні дослідження показали, що існує зв’язок між дієтою з високим глікемічним навантаженням і злоякісними пухлинами. Наприклад, гіперінсулінемія пов’язана з ризиком появи раку верхнього травного тракту, товстої кишки, ендометрія та яєчників.

Ще одне дослідження продемонструвало, що накопичення ваги з віком також пов’язане зі збільшенням ризику раку молочної залози в постменопаузі у жінок, які не дотримуються режиму менопаузальної гормональної терапії. Водночас учені з’ясували, що ризик раку молочної залози знижується на 50% у жінок, які навмисно позбулися більше 10 кг ваги після менопаузи. Крім того, велике проспективне дослідження у Швеції (SOS) виявило, що баріатрична хірургія знижує онкозахворюваність унаслідок значної втрати ваги (спостереження тривали більше десяти років).

Всесвітній фонд досліджень раку рекомендує дорослим підтримувати середній індекс маси тіла у межах 21–23 кг/м2, залежно від норми для різних популяцій, але не вище 25. Також учені підрахували, що можна уникнути понад 90 000 смертей від раку на рік, якщо доросле населення підтримуватиме нормальну вагу (ІМТ < 25,0).